24) Психологічні механізми сприйняття людини людиною. Тренінг спілкування. Психологічна служба школи.
Механізми сприйняття людини людиною. У процес спілкування включені щонайменше дві людини. Яким же чином кожен з них, орієнтуючись на зовні виявляються поведінкові характеристики іншого, формує уявлення про нього, про його внутрішній світ? В актах взаємного пізнання має бути виділено дію трьох найважливіших механізмів міжособистісного сприйняття: ідентифікації, рефлексії і стереотипізації. Ідентифікація - це спосіб розуміння іншої людини через усвідомлене чи несвідоме уподібнення його характеристикам самого суб'єкта. У ситуаціях взаємодії люди роблять припущення про внутрішній стан, наміри, думки, мотиви і почуття іншої людини на основі спроби поставити себе на його місце. Зустрівши в серпневі дні близько інституту двох явно схвильованих і гарячково перегортають підручник дівчат, студент легко реконструює їх душевний стан, відновлюючи в пам'яті час, коли він як абітурієнта сам стояв у інститутських дверей, чекаючи запрошення на іспит. Однак суб'єкту спілкування важливо не тільки відсторонення, з боку зрозуміти іншу людину, але і взяти до уваги, як індивід, що вступив з ним в спілкування, буде сприймати і розуміти його самого. На процес спілкування впливають такі психологічні ефекти: каузальна атрибуція, установка, ефект ореолу, стереотипізація, атракція. Каузальна атрибуція (від лат. приписування) – приписування іншій людині непритаманих їй рис. Найчастіше це трапляється за дефіциту інформації, що змушує орієнтуватися на уявлення про гарну або погану людину. Людині, що симпатизує приписують позитивні риси, і навпаки – що несимпатизує – негативні. Мова власне про те, що людина недооцінює ситуаційні і переоцінює дизпозиційні впливи на поведінку людей, тому доволі часто вважає, що поведінка іншого відповідає дизпозиції. Установка – попередньо сформована готовність сприймати іншого під певним кутом зору. Дією настановлення можна пояснити ефект ореолу (франц. – сяяняя, лат. - золотий), що полягає в сприйманні партнера крізь призму прикрашених відомостей про нього. З установкою пов'язаний також ефект стереотипізації – привнесення в образ людини рис, якими зазвичай наділяють представників певної професійної чи національної групи. Однак перенесення його на всіх без винятку представників тієї чи іншої групи створює перцептивні бар’єри: перешкоджає розумінню людьми один одного. Атракція – (від лат. притягувати) – привабливість одного партнера спілкування до іншого. Форми атракції: симпатія, дружба, кохання. Ефекти міжособистісного сприйняття каузальних атрибуція. Люди, пізнаючи один одного, не обмежуються отриманням відомостей шляхом спостереження. Вони прагнуть до з'ясування причин поведінки партнерів по спілкування і з'ясування їх особистісних якостей. Але так як інформація про людину, отримана в результаті спостереження, найчастіше недостатня для надійних висновків, спостерігач починає приписувати ймовірні причини поведінки і характерологічні риси особистості партнера по спілкуванню. Ця причинний інтерпретація поведінки контрольованого індивіда може істотно впливати і на самого спостерігача. Виявлено певна залежність «приписування» від установки в процесі сприйняття людини людиною. Особливо значна ця роль приписування, як зазначає Г. М. Андрєєва, при формуванні першого враження про незнайомій людині. Це було виявлено в експериментах А. А. Бодалева. Так, двом групам студентів була показана малюнок однієї і тієї ж людини. Але попередньо першій групі було повідомлено, що людина на пред'явленої фотографії є закоренілим злочинцем, а другу групу про того самого чоловіка було сказано, що він великий учений. Після цього кожній групі було запропоновано скласти словесний портрет цієї людини. У першому випадку були отримані відповідні характеристики: глибоко посаджені очі свідчили про прихованою злобі, видатний підборіддя - про рішучість «йти до кінця в злочині» і т. д. Відповідно у другій групі ті ж глибоко посаджені очі говорили про глибоку думки, а видатний підборіддя - про силу волі в подоланні труднощів на шляху пізнання і т. д. Подібні дослідження мають дати відповідь на питання про роль характеристик, які дають партнерам по спілкуванню в процесі міжособистісного сприйняття, і ступеня впливу установок на ці характеристики. Ефект ореолу - це формування оцінного враження про людину в умовах дефіциту часу на сприйняття його вчинків і особистісних якостей. Ефект ореолу проявляється або у формі позитивної оціночної упередженості (позитивний ореол), або в негативної оцінної упередженості (негативний ореол). Так, якщо перше враження про людину в цілому благополучне, то надалі всі його поведінку, риси і вчинки починають переоцінюватися в позитивну сторону. У них виділяються і перебільшуються в основному лише позитивні моменти, а негативні недооцінюються або не помічаються. Якщо ж загальна перше враження про людину в силу обставин, що склалися виявилося негативним, то навіть позитивні його якості та вчинки в подальшому або не помічаються зовсім, або недооцінюються на тлі гіпертрофованого уваги до недоліків. З ефектом ореолу тісно пов'язані ефекти новизни і первинність. Ефект новизни виникає тоді, коли по відношенню до знайомої людини найбільш значущою виявляється остання, тобто більш нова інформація про нього. Ефект первинність ж виникає, коли по відношенню до незнайомої людини більше значущою виявляється перша інформація.
Психологічна служба школи. Основні напрямки діяльності психологічної служби школи: - психодіагностична робота; - консультаційна робота; - корекційно-відновлювальна робота; - психологічна просвіта; - організаційно-методична робота; - зв’язки з громадськістю. Психодіагностика спрямована на поглиблене психолого-педагогічне вивчення учня, його індивідуальних особливостей, причин порушень у його навчанні та поведінці. За наслідками обстеження формуються висновки та рекомендації. Консультаційна робота спрямована на формування у педагогів, батьків, учнів необхідних знань із закономірностей психофізіологічного розвитку дітей на різних вікових етапах, подолання кризових ситуацій, надання практичних порад з питань виховання особистості в сім’ї, попередження можливих порушень у становленні особистості. Корекційно-відновлювальна робота – це комплексний вплив на учня з метою подолання різного роду труднощів. З цією метою використовуються різноманітні сучасні методики психоаналізу та психокорекції. Психологічна просвіта – це пропаганда психологічних знань серед учнів, батьків, серед окремих груп учителів та педагогів в цілому. Організаційно-методична робота передбачає участь психолога в роботі методичних об’єднань, творчих груп, педагогічної ради, у розв’язанні загальношкільних завдань. Зв’язки з громадськістю спрямовані на обговорення найбільш суттєвих закономірностей та проблем соціально-психологічного розвитку особистості з учнівськими, батьківськими, учительськими громадськими організаціями. Роль психолога в школі Школа для дитини є центром освоєння соціуму. Перший досвід міжособистісних відносин, засвоєння знань, і багато чого іншого - все це отримує дитина в школі. Саме тут необхідно виробити єдину лінію роботи і педагогів, і батьків, і психолога. Тільки при взаємному прийнятті рішень, при єдиних цілях, школа може претендувати на звання соціального інституту знань. Психолог допомагає дитині засвоїти весь цей досвід через освоєння поведінки, і побудову власної позиції, при якій у дитини виробляється усвідомлене сприйняття світу. У дитини, при злагодженій роботі психолога і педагогічного колективу, формуються умови для створення особистісної позиції. Саме психолог виступає тим організаційною ланкою між дітьми та педагогами, яке необхідне для вирішення інтересів і можливостей школярів. Крім уроків психології в компетенцію психолога входять діагностування і корекційна робота. Це може бути і діагностика пізнавальних процесів (пам'ять, мислення, увага), і діагностика емоційної сфери дитини. Консультування в школі грає дуже важливу роль: кожен батько чи педагог має право звернутися до психолога з проблемою, або просити про допомогу щодо дитини.
