4. Рефлекторна природа психічного - психология - Каталог статей - World Wide WEB servises
Воскресенье, 11.12.2016, 04:11

Hack FoR LiFE inTeRnet -                        "hackersoft"

Вы вошли как Гость | Группа "Залетные"| 
Категории раздела
Статьи [30]
история Украины [33]
метрология [25]
психология [30]
прочее [0]
тут вы найдете информацию
+18 [0]
Мини-чат
опрос
какая у вас ОС?
Всего ответов: 535
облако
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
...

Каталог статей

Главная » Статьи » психология

4. Рефлекторна природа психічного
Психічне відображення за своїм характером є рефлекторним явищем. На це звернув увагу в свій час французький вчений Р. Декарт (1596 - 1650). Поняття рефлекс, яке в науку було введене Декартом, в перекладі з латинської означає відображення. Погляди Декарта при цьому були наївними і носили дуалістичний характер. Достатньо повно на початку ХІХ століття фізіологам вдалось вивчити спинномозкові рефлекси. Створення рефлекторної теорії психіки належить радянському фізіологу І.М. Сєченову (1829 - 1905) і його послідовнику Павлову І.П. (1849 - 1936).
І.М. Сєченов у своїй книзі "Рефлекси головного мозку" (1863) показав, що всі акти свідомого і несвідомого життя за способом свого походження є рефлекси. Він виділив у рефлексах 3 ланки: — початкова ланка зовнішнє подразнення і перетворення його органами чуття в процес нервового збудження, яке передається в мозок; — середня ланка центральні процеси в мозку (збудження і гальмування) і виникнення на їхній основі психічних явищ ( відчуття, мислення, почуття, інше); — кінцева ланка зовнішні рухи і дії.
На думку Сєченова, рефлекси головного мозку починаються чуттєвим збудженням, продовжуються вірогідним психічним актом і закінчуються м'язевим рухом. Так як середня ланка не може бути відокремленою від початкової і кінцевої, то і всі психічні явища це не віддільна частина всього рефлекторного процесу, який має причину у зовнішнього для мозку реального світу.
Значення положень, висунених І.М. Сєченовим полягає в тому, що розкривається причинна обумовленість психічних явищ зовнішніми впливами. Психіка розглядається як результат протікання фізіологічних процесів збудження і гальмування в корі головного мозку. А також як регулятор зовнішніх рухів і поведінки в цілому.
Проте, глибока експериментальна розробка рефлекторної теорії психіки належить І.П.Павлову, який створив нову галузь науки вчення про вищу нервову діяльність.
Вища нервова діяльність це поняття, яке узагальнює і психологію, і фізіологію вищої нервової діяльності, що ні в якому разі не означає тотожність останніх. В основі вищої нервової діяльності лежить умовний рефлекс, який є одночасно і фізіологічним, і психічним явищем. І.П.Павлов, розвиваючи ідеї І.М.Сєченова, побудував надійний фізіологічний фундамент для наукового розуміння психічних процесів.
Категория: психология | Добавил: mank (04.03.2012)
Просмотров: 2111 | Рейтинг: 1.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]